ВС: При винесенні виправдовувального вироку суд повинен вказувати в ньому діяння, визначене обвинувальним актом і є недоведеним за результатами судового розгляду (рішення No725/1900/13-к )
Обставини справи
02.02.2015 у Чернівецькому міськрайонному суді проводилось слухання справи що до осіб, яких звинувачували у перевищенні владних повноважень та підробці документів (ст. 364 та 366 ККУ відповідно). За матеріалами провадження вказані підсудні займали посади у Кельменецькому відділенні «Ощадбанку», а кримінальна справа проти них була порушена після видачі нотаріусу підробленої довідки що до кредитної заборгованості.
Так встановлено, що 03.04.2009 працівник банку (перша підсудна) надрукувала за проханням особи що звернулась до банку довідку, в якій вказала що така особа не має кредитного зобов’язання, хоча на той момент сума заборгованості за даним кредитом становила 203 641 грн.
Другу підсудну звинуватили в тому, що вона, володіючи організаційно-розпорядчими функціями скріпила підроблений документ власним підписом та гербовою печаткою Кельменецької філії «Ощадбанку». В наслідок подачі довідки нотаріусу з майна боржника були зняті всі обмеження що до відчуження.
Суд своїм рішенням постановив визнати обох підсудних невинними у вчиненні діяння визначеного ст. 364 ККУ – зловживання службовим становищем у зв’язку з відсутністю у їх діях складу злочину. Основна проблема винесеного вироку в тому, що суд не пояснює з яких саме підстав осіб визнано виправданими та не надає оцінки представлених обвинуваченням доказів.
Прокурор оскаржив вирок до Апеляційного суду чернівецької області, де вимагав скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на повторний розгляд. Основною підставою для оскарження стала відсутність посилань на докази, які доводять вину підсудних. У зв’язку з цим рішення винесене з порушенням вимог ст. 334 КПК 1960 р.
Апеляція погодилась з міськрайонним судом, підтвердила винесений, що як зазначається в касаційній скарзі є порушенням вимог ст. 377 КПК.
Рішення ВС
Під час судового розгляду прокурор підтримав свої вимоги, що до скасування рішення апеляції та відправлення справи на повторний розгляд до апеляційного суду. ВС постановив скаргу обвинувачення задовольнити у зв’язку з тим, що відповідно до ст. 395 КПК касаційний суд має право на перевірку законності та обґрунтованості судових рішень.
Окрім того прокурор не оскаржував висновки суду що до доведеності вини підсудних та звільненням їх від кримінальної відповідальності через закінчення строку давності.
Ст. 323 КПК встановлює, що вирок має бути законним і обґрунтованим, незалежно від того виправдовувальний він чи обвинувальний, а в якості обґрунтування суд наводить докази, що були дослідженні під час судового розгляду обставин справи.
Ст. 327 КПК встановлює що виправдовувальний вирок виноситься при відсутності події злочину, складу злочину в діях обвинуваченого і при недоведеності участі обвинуваченого у вчинені злочину. В ній також зазначаються вимоги відповідно до яких суд зобов’язаний мотивувати виправдовувальний вирок (ч. 1). При цьому у мотивувальній частині повинно бути сформульовано обвинувачення і мотиви за яких суд відкидає докази сторони обвинувачення і виправдовує підсудного, що було відсутнє у рішенні місцевого суду при виправданні осіб за ст. 364 ККУ.
Чернівецький міськрайонний суд не вказав на прийняття чи відхилення доказів справи, зокрема добровільного погашення третьою особою кредитних зобов’язань свого родича, якому видавалась довідка, розмежування шкоди завданої Ощадбанку та іншим особам, а також що до інших дій підсудних.
Суд першої інстанції знехтував вимогами КПК не надавши сторонам можливості реалізації своїх процесуальних обов’язків з метою перевірки і уточнення інформації, що була зібрана досудовим слідством. Тому висновок про відсутність складу злочину у діях підсудних є передчасним і необґрунтованим. Апеляційна ж інстанція не проаналізувала всіх доводів прокурора, не звернула увагу на вказані порушення та не вказала на мотиви відхилення оскарження.
Відповідно, оскільки вирок що до підозрюваних не відповідає вимогам КПК, він скасовується у зв’язку з явним порушенням законодавства а справа направляється на повторний розгляд з дотриманням норм ККУ і КПК 1960 р. Таким чином скарга прокурора була задоволена а справа направлена на новий розгляд до місцевого суду.