КАС: Протокол про вчинення адміністративного правопорушення не може оскаржуватись в адміністративному порядку оскільки не підпадає під ознаки нормативного чи індивідуально-правового акту (рішення № 760/9462/16-а).
Обставини справи
Громадянин подав до адміністративного суду позовну заяву з вимогу визнати складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, склад якого міститься у ст. 130 КУпАП, працівником патрульної поліції протиправним.
В якості підтвердження незаконності дій поліціанта заявник вказав, що йому не роз’яснили його права, передбачені в ст. 268 КУпАП, а також не повідомили про деталі проведення процедури тестування на вміст алкоголю в організмі. Патрульний не надав документу що підтверджував реєстрацію засобу для вимірювання рівня алкоголю та не повідомив про порядок застосування цього пристрою.
Солом'янський районний суд м. Києва постановив відмовити у позові через те, що адмінпротокол не може вважатись ні нормативно - ні індивідуально-правовим актом, відповідно не підпадає під оскарження в порядку адміністративного судочинства і не може бути скасований в наслідок розгляду провадження.
Апеляція і касація погодились з таким рішенням. Хоча касаційний суд мотивував свою ухвалу нормами нового КАС, незважаючи на те, що апеляційне рішення і рішення місцевого суду приймалось до набрання ним чинності.
Мотивація ВС/КАС
Суд встановив, що в п. 19 ст. 4 КАС визначено що індивідуальним актом є акт суб’єкта наділеного владними повноваженнями який виданий для реалізації його управлінських функцій чи в порядку надання адмінпослуг і стосується прав та інтересів зазначеної в ньому особи. Також під індивідуальним актом потрібно розуміти дію що спрямована на виконання прийнятого рішення у певний строк.
Ст. ж 19 КАСУ визначає що адміністративні суди уповноважені розглядати публічно-правові спори, тобто спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктами що мають владні повноваження, які стосуються оскарження прийнятих останніми рішень, здійснення дій чи бездіяльності за винятком спорів для яких закон встановлює інший порядок розгляду.
Ст. 254 КУпАП визначає що під час виявлення адміністративного правопорушення уповноважена посадова особа чи працівник громадської організації складають відповідний протокол. Оформлення протоколу відбувається у двох примірниках, один з яких видається особі що притягують до відповідальності, його видача засвідчується підписом такої особи.
Проте протокол не складають у випадках визначених ст. 258 КУпАП, зокрема при розгляді адмінправопорушень працівниками поліції та при автоматичній фіксації порушення правил дорожнього руху. Також ст. 251 цього ж кодексу визначає одним з доказів в адміністративному провадженні є складений протокол про вчинення правопорушення.
Це дозволяє визначити дії спрямовані на складання протоколу необхідного для фіксації правопорушення як процесуальну функцію представника органу влади. В ході адміністративного провадження протокол оцінюється як доказ, що підтверджує факт вчинення такого правопорушення.
Відповідно протокол як юридичний документ не може вважатись актом уповноваженого суб’єкта, тому оскарження протоколу в окремому провадженні без розгляду решти матеріалів, що до притягнення особи до відповідальності за адмінправопорушення та рішення, що виноситься за результатами сукупної оцінки доказів не дозволяє здійснити захист прав позивача та задовольнити його вимоги. Окрім того, такий розгляд суперечить завданням адміністративного судочинства і призводить до збільшення судових спорів.