Винесена Касаційним цивільним судом Верховного суду постанова від 18.04.2018 (No 53/11000/14-ц) передбачає наступне:
Ч. 1 Ст. 637 ЦКУ встановлює, що для тлумачення умов договору використовуються положення ст. 213 цього кодексу. У частинах 3 та 4 визначається перелік підходів, які можуть застосовуватись при з’ясуванні змісту. Саме ж тлумачення складається з кількох рівнів:
-
На першому рівні умови з’ясовуються шляхом встановлення для всього тексту однакових значень вжитих термінів або понять, а також використання уставлених у відповідній сфері відносин значень цих слів.
-
У випадку, якщо уніфікація значень не дозволяє встановити змісту правочину, здійснюється порівняльний аналіз окремих структурних частин договору між собою, а також із загальним його змістом та наміром учасників, який вони виражали на етапі укладення угоди. Також враховуються положення з яких сторони виходили, здійснюючи виконання договору.
-
Якщо перші два підходи не дали очікуваного результату, здійснюється тлумачення загального змісту, з врахуванням наступних критеріїв:
-
Мети якої намагались досягнути сторони;
-
Змісту попередніх переговорів;
-
Досвіду попередніх правовідносин між учасникам договору (якщо вони перебували у правовідносинах);
-
Звичаїв ділового обороту;
-
Фактичних дій контрагентів після підписання угоди;
-
Змісту типових договорів;
-
Інших факторів, що мають істотне значення.