Велика палата Верховного суду встановила право на оскарження постанов слідчого судді не передбачених КПК. Рішенням від 23.05.2018 Велика плата встановила, що відсутність певної постанови слідчого судді в списку рішень що підлягають оскарженню (ст. 309 КПК) не є перешкодо для такого оскарження.
Обставини справи
27 липня 2017 р слідчий суддя місцевого суду Донецької області задовольнила клопотання досудового слідства що до проведення перевірки законності та додержання вимог використання земельної ділянки ТОВ «Синтоп».
Юристи підприємства подали до апеляційного суду 30 липня апеляційну скаргу і отримали відмову у зв’язку з ти, що відповідно до ст. 309 КПК відповідне рішення не оскаржується в апеляційному порядку.
Далі була подана касаційна скарга, в якій представники ТОВ наполягають на тому, що при вирішенні питання про розгляд скарги суд повинен керуватись ст. 7 і 9 КПК які надають кожному право на оскарження процесуальних рішень. За результатом розгляду заяви 9 січня 2018 кримінальним касаційним судом було відкрите провадження, яке 6 березня винесли на вирішення у Великій палаті через наявність правової проблеми.
В чому проблема?
Кримінальний касаційний суд відзначив що практика розгляду подібних скарг суперечлива, деякі апеляційні суди відкривають провадження і скасовують постанови слідчих суддів, інші, керуючись ст. 399 КПК відмовляють у розгляді даних справ. У ВС відзначили що таке обмеження встановлене в КПК з метою ефективності здійснення провадження і виправдане тільки якщо постанови слідчого судді відповідають вимогам законодавства.
Колізія ще й в тому, що вже існує постанова касаційного суду ВС у якій встановлено що рішення слідчого судді що до проведення позапланової перевірки не можуть оскаржуватись в апеляційному суді, оскільки не передбачені ч.1 ст. 309 КПК. Окрім того, є й стара позиція ВСУ від 12 жовтня 2017 року, в якій теж зазначено, що при оскарженні процесуальних рішень не передбачених КПК апеляційна інстанція в праві відмовити в розгляді таких скарг.
Судовий розгляд
В засіданні від 23.05.18 представник ТОВ «Синтоп» підтримала заявлені вимоги, з якими частково погодився і прокурор. Обидві сторони згодні в тому, що рішення апеляційного суду повинне бути скасоване а справа відправлена на повторний розгляд.
Проте прокурор також визначає що предметом касаційної скарги є не розгляд законності процесуального рішення а порушення права сторони захисту на оскарження процесуального рішення, тобто на доступ до правосуддя. Відповідно Велика палат на може розглядати законність постанови а для повного розгляду всіх обставин повинна направити провадження на повторний розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд задовольнив касаційні вимоги ТОВ «Синтоп», скасував апеляційну ухвалу та відправив справу на повторний розгляд, фактично визнавши право осіб на оскарження рішень, що не передбачені в КПК.
Проте не всі члени колегії прийняли цю позицію одностайно. Ірина Григорьева виклала окрему думку, в якій висловилась що в касаційного суду не було підстав для сумнівів в законності процесуального рішення. Відтак видана ним постанова повинна б бути оскаржена не в апеляційному порядку а в суді першої інстанції на стадії підготовчого провадження, як того і вимагає ст. 309 КПК. При цьому право апеляції скасовувати процесуальні рішення підриває судовий контроль сфери господарювання і може призвести до зниження ефективності проваджень та штучного їх затягування.