Процесуальна практика

Надмірна застава є порушенням Конвенції про права і основоположні свободи людини

editor | 12.07.2018, 12:01

Розглядаючи справу Кеннет Гаф проти Мальти ЄСПЛ виніс рішення, яким було встановлено порушення ст. 5 параграфу 3 Конвенції про захист основоположних прав та свобод людини. Підставою для подачі заяви стали надмірні умови застави, встановленої судом.

Обставини справи

11 грудня 2010 року Кеннет Гаф заарештований як підозрюваний у справі про вбивство його колишнього партнера. Після пред’явлення повідомлення про підозру на протязі двох років заявником було подано, а судовим органом відхилено 10 клопотань про звільнення з-під варти з призначенням застави.

10 квітня 2012 Гафом було розпочато конституційне провадження у цивільному суді, наділеному повноваженнями здійснення конституційної юстиції про порушення ст. 5 параграфу 3 Конвенції викликане триманням його під вартою понад 15 місяців. Цивільний суд, позов відхилив, з чим погодився Конституційний суд, винісши 23 листопада 2012 апеляційне рішення, яким залишив без змін рішення першої інстанції.

Кримінальний кодекс Мальти надає право підозрюваному який утримується під вартою понад максимальний строк (20 міс) право на звільнення під заставку, тому 22 серпня 2012 ухвалено рішення магістратського суду, яким встановлені наступні умови звільнення:

  • Внесення до суду суми в 15 000 євро;

  • Особиста порука у розмірі 25 000 євро;

  • Заборона виїзду за межі країни;

  • Обов’язкова явка на всі судові слухання;

  • Відсутність контакту з іншими учасниками провадження;

  • Щоденний контроль у поліцейському відділку о 08:00 та 20:00;

  • Вимога перебувати вдома до 18:00 наступного після звільнення дня.

Варто відзначити що кошти у вигляді застави та поруки суд має право конфіскувати при порушенні умов застави. Кеннет кілька разів намагався оскаржити вказаний розмір грошових коштів як надто великий, проте суд відмовляв у розгляді заяв.

Тільки 6 серпня 2013 після того як в якості застави матір’ю заявника було внесено нерухоме майно, а сам він підписав особисту поруку на 25 000 євро, було винесене рішення про звільнення під заставу. До цього часу підозрюваний знаходився під вартою 32 місяці, тому вже 6 лютого подав нову конституційну скаргу з вимогами відшкодувати завдані порушенням Конвенції збитки викликані необґрунтованим розміром застави. Цивільним судом наділеним повноваженням конституційного, заява була відхилена.

7 квітня 2014 було встановлено факт порушення умов застави, тому Гефа знову взяли під варту. Всі наступні клопотання про повторне звільнення суд відхилив, при цьому від моменту попереднього звільнення до вирішення справи по суті було проведено 10 слухань, результатом яких було перенесення розгляду. І тільки в 2015 після отримання показів підозрюваного і визнання ним своєї вини судом був винесений вирок і призначено покарання у вигляді 35 років позбавлення волі.

Скарга в ЄСПЛ

У поданій заяві Кеннет наголошував на перевищенні часу перебування під вартою через необґрунтовано завищену суму внеску для звільнення під заставу. Він вважав що цим порушується ст. 5 параграфу 3 Конвенції, яка дає йому право на розгляд справи у розумний строк чи на звільнення на час провадження.

Визначене грошове зобов’язання не відповідало його майновому стану, оскільки джерела доходів на той час він не мав і звільнити його вдалось тільки завдяки матері та іншим членам сім’ї які згодились внести в якості гарантії нерухоме майно. Вже через 20 місяців тримання під вартою за КК Мальти заявника мали звільнити під заставу, натомість його права були обмежені на 32 місяці через вимоги грошового внеску.

Відповідач – уряд Мальти відзначив що звільнення під заставу було забезпечене без порушення строків, а визначені в рішенні магістратського суду умови повинні були забезпечити його появу на суді та запобігти можливості підробки підозрюваним доказів.

Рішення суду

ЄСПЛ встановили що гарантії визначені в ст. 5 параграфу 5 необхідні для забезпечення з’явлення особи на судове слухання, тому розмір грошового внеску повинен встановлюватись з врахуванням майнового стану підозрюваного, його стосунків з поручителем та інших умов які дозволяють встановити що ризик втрати внесеного майна буде достатнім для того щоб підозрюваний з’явився до суду.

Некомпетентність та неналежна робота державних органів що до встановлення справедливої суми застави може вважатися порушенням Конвенції, проте тільки якщо особа що тримається під вартою надала докази та інформацію що дозволяють перевірити його реальний майновий стан необхідний для визначення розміру грошового внеску.

Геф подавав 4 клопотання що до зменшення розміру застави, які суд відхиляв і тільки 5 заява про те щоб поручителем стала мати підозрюваного дозволила звільнити його під заставу. Європейський суд зазначає що перебування підозрюваного під вартою протягом 12 місяців після визначення умов для звільнення під заставу є свідченням невжиття судовими органами достатніх заходів для встановлення справедливої суми застави а тому в їх діях є ознаки порушення ст. 5 параграфу 3 Конвенції.

Розмір позовних вимог Гефа складав 6000 євро компенсації моральної шкоди, представники уряду Мальти наполягали на зменшенні суми до 1 500 євро. ЄСПЛ визначив, що встановлення факту порушення права вже є достатньою компенсацією моральної шкоди позивача, а також зобов’язав Мальту виплатити в якості відшкодування 3 000 євро.