Чинний кримінально-процесуальних кодекс містить недопрацювання, що дозволяють поліції безкарно проводити незаконні затримання і одночасно унеможливлюють арешт підозрюваного через певний час після вчинення правопорушення.
Такого висновку дійшов профільний комітет Ради Європи що проводив аналіз українського законодавства у своєму звіті «Що до оцінки ефективності роботи посадових осіб, відповідальних за перебування затриманих як гарантії неналежного ставлення з боку поліції».
В звіті зазначається що у правоохоронних органів немає законних підстав для проведення затримання у порядку що міститься в ст. 208 КПУ або арешту на підставі постанови суду осіб, які підозрюваних у здійсненні правопорушень за які не передбачена санкція у вигляді позбавлення волі. Окрім того є і перепони для затримання підозрюваного на виконання постанови слідчого судді.
Так зокрема, для того щоб отримати дозвіл судового органу на затримання особи з метою її приведення до суду для розгляду заходу забезпечення кримінального провадження потрібно щоб така особа перебувала у статусі «підозрюваного».
Відповідно, якщо особа не визнана підозрюваним, то суд не може розглядати подібне клопотання прокурора, а для того щоб особа вважалась «підозрюваним» їй повинно бути офіційно вручено в порядку ст. 276-279 КПК повідомлення про підозру, або здійснене затримання за підозрою, або ж особі не можуть вручити відповідне повідомлення через її невідоме місцезнаходження.
Відповідно, до вимог КПК, якщо особу злочинця встановили тільки зі впливом певного часу, то поліціанти повинні спочатку вручити їй повідомлення про підозру а вже потім звертатись до суду щоб отримати постанову на затримання.
У документі зазначається що реалізувати дії в установленому законом порядку в деяких випадках практично неможливо, оскільки факт знання особи, про те що вона підозрюється у правопорушенні вже збільшує ризик втечі і переховування підозрюваного.
Відсутність офіційного визначення понять «відразу ж» і «безпосередньо» у нормах, що визначаються термін поза межами якого правоохоронці позбавлені права здійснювати затримання без рішення суду призводить до різного їх тлумачення при здійсненні практичної діяльності.
Документ виділяє і іншу причину, яка дозволяє здійснювати незаконні затримання та успішно приховувати їх – відсутність суддів у вихідні чи святкові дні.
«Фактична відсутність судді, уповноваженого на розгляд клопотання про вибір заходу забезпечення провадження в святковий чи вихідний день змушує правоохоронців звільняти підозрюваних у вчиненні злочинів або змінювати інформацію що до реального часу затримання або ж таємно утримувати затриманих осіб» - говорять аналітики з РЄ.
Саме тому в Україні необхідно внести цілий ряд змін в кримінально-процесуальне законодавство та відповідні нормативно-правові акти які містять вимоги що до здійснення затримання підозрюваних у вчиненні правопорушення осіб.
Окрім того необхідна організація роботи посадових осіб що забезпечують належне утримання затриманих, усунення дублювання та колізій їх повноважень з іншими уповноваженими особами у частині забезпечення прав та свобод утримуваних підозрюваних.