Ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» визначає, що при зміні цільового призначення земельної ділянки, або виділенні нової ділянки отриманої у власність приватною особою з державного чи комунального земельного фонду необхідно скласти проект землеустрою такої ділянки. Процедура створення проекту включає наступні етапи:
1. Отримання дозволу на проведення робіт
Щоб замовити проект землеустрою, спочатку особі необхідно отримати дозвіл державного органу чи органу місцевого самоврядування у власності якого знаходиться земля що передається. Для отримання дозволу до вказаних органів подається клопотання, що включає:
-
Опис цільового призначення ділянки
-
Приблизні розміри
-
Додатки у вигляді графічних матеріалів з розташуванням ділянки
Якщо земельна ділянка, яка є об’єктом клопотання відноситься до земель державного фонду відповідні документи подаються до Головного управління Держгеокадастру у відповідному регіоні через місцеве відділення Держгеокадастру, що розташоване за місцем знаходження ділянки.
Термін розгляду уповноваженим органом поданого клопотання – 1 місяць. Ст. 112 ЗКУ відносить до повноважень органу надання відповідного дозволу, або відмови в його наданні з зазначенням вмотивованих підстав такої відмови.
2. Розробка та погодження проекту землеустрою
Створювати відповідні проекти мають право юридичні особи чи ФОП-и які є виконавцями робіт по землеустрою, відповідають вимогам зазначеним у ЗУ «Про землеустрій» та отримали сертифікати на даний вид діяльності у визначеному порядку. Розробка проводиться за замовленням зацікавлених громадян у строки погоджені сторонами угоди.
Після завершення робіт над проектом майбутній власник повинен отримати погодження від територіального відділу Держгеокадастру за місцем знаходження ділянки, а також від установ, що проводять державну політику у сферах охорони культурної спадщини, лісового, водного господарства, а також екології та місцевих містобудівних органів.
3. Затвердження документації
Розроблена та погоджена документація надається державному органу, чи органу самоврядування, визначений ст. 122 ЗКУ, що передає відповідну земельну ділянку приватній особі. Такий орган повинен на протязі двох тижнів з дня подачі проекту прийняти рішення про його затвердження, а при наявності підстав провести обов’язку державну експертизу документації, необхідну для такого рішення. Затверджуючи документацію, орган одночасно дає дозвіл на передачу землі у власність заявника.
Рішення про залишення поданої заяви без розгляду або відмову в погодженні поданої документації можна оскаржити до визначеного законом адміністративного суду.
4. Реєстрація земельної ділянки
Для того, щоб зареєструвати земельну ділянку потрібно подати заяву до державного органу, що проводить політику у сфері земельних відносин і розташований за місцем знаходження ділянки. До заяви встановленого зразка додаються:
-
Електронний обмінний файл формату XML на електронному носії
-
Розроблений та затверджений проект землеустрою
Подавати відповідну заяву має право особа яка отримала дозвіл від органів державної влади чи місцевого самоврядування на розробку документації землеустрою з метою подальшої її передачі з державного чи комунального фонду у приватну власність, а також уповноважений представник такої особи.
Новостворена та зареєстрована ділянка отримує кадастровий номер. В якості підтвердження здійснення реєстрації, державний реєстратор зобов’язаний видати заявнику довідку з Держгеокадастру з інформацією про земельну ділянку, який дозволяє провести подальшу реєстрацію майнових прав власника.
5. Реєстрація майнових прав на ділянку в Укрдержреєстрі
Державній реєстрації майнових прав на землю має передувати реєстрація земельної ділянки в відділенні Держгеокадастру уповноваженим реєстратором (крок 4).
Право вносити зміни до державного реєстру прав на нерухоме майно має уповноважений державний реєстратор або приватний нотаріус, якому наданий доступ до Держгеокадастру і на якого покладені функції реєстратора. Витяг з відповідного реєстру, який підтверджує право власності можна отримати в територіальному відділі реєстраційної служби за місцем знаходження ділянки.
Ст. 125 Земельного Кодексу гласить, що майнові права, зокрема право власності, оренди або постійного користування відповідною ділянкою виникають у громадянина виключно з моменту внесення до державного реєстру відповідних відомостей.