ВРП не вважає за доцільне доповнювати перелік підстав для звільнення суддів, оскільки вже встановлених в ньому норм цілком достатньо.
Звільнення на підставі рішення ЄСПЛ
До Верховної ради був внесений законопроект про застосування дисциплінарних санкцій що до суддів, які винесли рішення з порушенням меж обмеження права. Проект пропонує звільняти суддів, якщо ЄСПЛ прийме за їх провадженнями рішення проти України. При цьому такі судді звільняються без здійснення дисциплінарного провадження у ВРП, через 2 місяці після ухвалення рішення у Страсбурзі.
Однак ВРП не підтримує такі нововведення. В своєму консультативному висновку вона зазначила що перелік підстав для відкриття дисциплінарного провадження визначений в чинній редакції ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» не потребує доповнення. Єдиною проблемою в цьому напрямку була відсутність визначення поняття «порушення присяги», які замінили істотним дисциплінарним проступком, або грубим чи систематичним нехтуванням обов’язків. Необхідність змін в даному інституті можливо буде визначити тільки після реалізації введених поправок на практиці.
Європейські стандарти
В Раді також зазначили що можливість прямого притягнення до відповідальності суддів через ухвалення ЄСПЛ певного рішення є порушенням міжнародних стандартів. Окрім того європейські експерти не вбачають за необхідне внесення таких поправок.
Звернули увагу і на п. 36 Висновку консультативної ради європейських суддів, який передбачає що зміна чи скасування рішенням судом апеляційної інстанції є цілком допустимим явищем і не може розцінюватись як провина судді першої інстанції. Венеціанська ж Комісія встановлює що скасування судового рішення судом вищої інстанції не може бути підставою для визнання такого рішення незаконним (п.45 висновку від 13.03.2017 №CDL-AD(2017)002). Окрім того у ВК відзначають що за помилкові рішення, які не є результатом умислу чи грубої недбалості суддю недопустимо притягати до індивідуальної відповідальності.
Врегулювання питання чинним законодавством
Ще одним положенням, яке викликало незадоволення членів ВРП стала вимога звільняти суддів без оцінки вчиненого діяння та встановлення ознак дисциплінарного проступку. У Раді зазначають, що ЄСПЛ ухвалив лише кілька рішень проти України із посиланням на порушення ст. 18 конвенції (рішення що до «політичних справ»), тому обмежитись лише порушенням даної статті, як вимагає автор законопроекту було б недоцільно.
Окрім того п. 4 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» вже передбачає однією з причин звільнення судді порушення прав та свобод людини, з тим лиш винятком що оцінку наявності проступку в діях судді проводить ВРП у рамках дисциплінарного провадження.
Включити цю підставу можна до поняття «грубе порушення закону що підриває суспільну довіру до суду». Таким чином при наявності ознак дисциплінарного проступку чинне законодавство не встановлює обмежень що до звільнення суддів за справами яких прийнято негативне рішення ЄСПЛ. Відповідно запропоновані автором зміни є недоцільними і скоріш за все законопроект буде повернений профільним комітетом ВРУ.