Новий КПК, прийнятий у 2012 році виділяє окремі категорії справ, які уповноважений розслідувати спеціальний слідчий орган – Державне Бюро Розслідувань, що відповідно до перехідних положень КПК повинне бути створене протягом 5 років. І хоча в 2015 році закон про даний орган був прийнятий, досі питання про його функціонування і повноважень що до розслідування окремих злочинів залишається відкритим.
Законодавчі вимоги що до здійснення повноважень
п. 2 розділу 10 КПК передбачає що статті кодексу, в який йдеться про повноваження ДБР вступають в дію з дня початку ДБР виконання своїх функцій проте не пізніше ніж через 5 років. 11 розділ встановлює що повноваження слідчих Бюро розслідувань до його заснування передаються слідчим органів прокуратури.
12 листопада 2015 ЗУ «Про державне бюро розслідувань» таки було прийнято і окремі юристи почали вважати що статті КПК що до категорій справ підслідних ДБР починають діяти з дня набрання чинності законом. ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ надав офіційне роз’яснення цих положень, встановивши що відповідні статті КПК вступають в дію з дня виконання органом функцій досудового розслідування.
Термін дії слідчих повноважень прокуратури закінчився 20 листопада 2017 при цьому ні ст. 131 конституції ні ст 2. ЗУ «Про прокуратуру» не наділяють прокуратуру функцією досудового розслідування. Новий КПК покликаний розмежувати функції безпосереднього здійснення слідства та керівництва ним, тому п. 9 розділу 15 КУ надає працівникам прокуратури тимчасові повноваження що до здійснення досудового розслідування, втілюючи ідеологію нового КПК.
Положення про здійснення слідчими прокуратури своїх повноважень до дня створення ДБР але не довше ніж на 5 років передбачене не тільки в КПК, але й в 13 розділі ЗУ «Про прокуратуру». При цьому зазначається що після початку дії статей КПК що до ДБР слідчі органів прокуратури можуть вести розслідування справ, що до яких вже відкрито провадження але не довше 2-х років, після чого протягом 3-х місяців передати справи до ДБР.
Шляхи розв’язання проблеми
Оскільки норми конституції встановлюють загальні положення, що не регулюють конкретних відносин, для більш чіткого регулювання відносин за КПК потрібно застосовувати спеціальне законодавство (ЗУ «Про прокуратуру» і новий КПК), яким встановлено термін закінчення повноважень слідчих прокуратури. Відповідно органи прокуратури не можуть вести справи з 20 листопада 2017, за винятком тих які вже були відкриті до цієї дати і не довше 2-х років.
Оскільки до того часу ДБР ще не діяло, щоб вирішити проблему до ВРУ був поданий законопроект, яким пропонувалося перенести кінцевий термін здійснення повноважень прокуратурою до 1 січня 2019 року, проте розглянутий він не був.
Інший шлях тимчасового надання повноважень слідчим прокуратури запропонував Генеральний прокурор, він полягає у передачі справи для розслідування іншим органом у порядку ч. 5 ст. 36 КПК. Хоча зазначається що це спосіб може призвести до погіршення ефективності та якості здійснення проваджень. І хоча керівники деяких регіональних прокуратур застосовують запропоноване вирішення, передаючи справи слідчим поліції та СБУ, воно суперечить «духу закону», оскільки справи вестимуть не уповноважені суб’єкти.
Окрім того передача справи до іншого слідчого органу здійснюється через «неефективність досудового розслідуванням», а проявом такої неефективності, а значить і підставою для передачі провадження не може бути закінчення терміну здійснення повноважень. Це призведете до того, що отримана в ході слідства інформація не може бути визнана допустимими доказами в суді, оскільки зібрана не уповноваженими суб’єктами.
Інша пропозиція генерального прокурора передбачає здійснення слідства безпосередньо прокурорами. І хоча КПК дійсно надає можливості реалізації окремих слідчих дій безпосередньо прокурорами, вони є скоріше винятком для забезпечення здійснення розслідування у випадках неможливості його продовження слідчим. ЗУ «Про прокуратуру» і КПК визначають функцію прокурора як процесуального керівника, а не виконавця слідчих дій, тому ведення розслідування прокурорами суперечить сутності законодавчих положень. Окрім того згідно зі статистичними даними прокурори здійснюють керівництво 200-400 провадженнями, така завантаженість не всім дозволяє добросовісно виконувати свої обов’язки процесуального керівника, не говорячи вже про безпосереднє розслідування.
Для чого потрібні детективи?
Визначені в новому законі детективи наділені повноваженнями як що до здійснення оперативно-розшукових дій так і що до процесуального здійснення досудового слідства. Таке поєднання використовується більшості європейських країн, законодавство яких не розрізняє оперативно-розшукової та процесуальної діяльності.
Український механізм ж передбачає наявність спеціально-уповноважених на здійснення ОРД підрозділів що виконують певні дії на підставі доручення слідчих або прокурорів. Такий апарат призводить до несвоєчасного отримання доказової інформації та зниження ефективності розслідування.
Поєднання функцій ОРД та процесуального здійснення досудового слідства одним суб’єктом може збільшити відсоток розкриття злочинів за рахунок оперативного здобуття доказів. В Україні інститут слідчих діє в певних регіональних відділках національної поліції та НАБУ, тому вважається за доцільне введення такого формату діяльності і в ДБР.